Набір книг "Психоаналіз і мистецтво","Психологія та алхімія","Реальне і надреальне","Символічне життя"

Жанр: психологія/саморозвиток

📙"Психоаналіз і мистецтво"

Збірник робіт видатних психологів К. Г. Юнга та Е. Ноймана присвячений взаємини людини мистецтва з культурою своєї країни та власним «Я». Пропонуються роботи К. Г. Юнга про Пікассо, про роман Д. Джойса «Улісс», про творчий процесі поетів та письменників. Е. Нойман розглядає вплив архетипу Матері на творчість Леонардо да Вінчі, зв’язок робіт М. Шагала з несвідомим та інші психологічні проблеми мистецтва, зокрема зв’язок форми з хаосом сучасного світу 240 стор.

📙"Психологія та алхімія"

Монументальна праця К. Г. Юнга, створенню якої він присвятив понад 40 років життя є не тільки глибоко психологічним, а й філософським дослідженням. Юнг наводить зв’язок від гностицизму через алхімічний символізм до
філософської психології. У цій книзі Юнг торкнувся настільки сміливих припущень та гіпотез, що її сміливо можна назвати твором XXI століття. Енциклопедичні пізнання, феноменальна ерудиція та оригінальність мислення
дозволили К. Г. Юнгу, який спирався у своїх дослідженнях як на східну філософію, так і на західну герметичну традицію, охопити гігантське коло питань 476 стор.

📙"Реальне і надреальне"

Надреальне існує об’єктивно, але дане нам не у відчуттях, а опосередковано через його прояви. Ми зустрічаємося з ним, вступаючи в тендітний світ снів, де з нами говорить несвідоме мовою символів і символів. Ми торкаємося до нього,
зіштовхуючись із акаузальним — наприклад, коли щось підкидає нам протягом дня повторювані символи та образи в обставин, які мають між собою нічого спільного. Ми бачимо його всюди…
Карл Густав Юнг знайшов у собі сміливість заявити: жодні дослідження навколишнього світу неможливі, якщо ми заперечуємо існування надреального; вторгаючись в область духу і свідомості з грубим інструментарієм раціонального
ризикує зазнати повного фіаско. Дивно, але факт: ідеї Юнга гаряче підтримав видатний фізик Вольфганг Паулі і навіть навіть прийняв активну участь у дослідженні феномена синхроністичності 270 стор.

📙"Символічне життя. Тавістокські лекції про теорію та практику аналітичної психології"

У 1935 році з 30 вересня по 4 жовтня Карл Густав Юнг прочитав цикл із п’яти лекцій у Лондонському інституті медичної психології (Тавістокській клініці) [1]. Згідно зі звітом Інституту ці лекції не мали будь-якої спеціальної назви.
Аудиторія (близько двохсот осіб) складалася переважно з представників медичної професії. Лекції та подальші обговорення стенографувалися, а потім були відредаговані Марі Баркер і Маргарет Гейм, після чого їх переглянув професор Юнг. Підготовлений у такий спосіб текст було надруковано на мімеографі та поширено для службового користування серед співробітників клініки, а також серед членів Аналітичного Психологічного Клубу в Лондоні. Текст називався «Основні психологічні поняття: Доповідь із п’яти лекцій Карла Густава Юнга». Робота набула популярності як «Тавістокські лекції» або «Лондонські семінари». 314 стор.